📋 Хедлайнс
- Державний саміт Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Вашингтоні
- Трагічний напад громадянина України на монастир у польському Ярославі
- Судове рішення щодо відновлення доступу журналістів до Білого дому
- Диверсія та пожежа на польській станції Starlink, що забезпечує зв'язок для України
- Угода Сергія Пашинського зі слідством у справі про нафтопродукти Курченка
- Тіньовий звіт громадських організацій щодо провалу євроінтеграційних реформ
- Репутаційний скандал навколо захисту Ірини Мудрої адвокатом Масі Найємом
- Законодавча суперечка навколо реформи Державної податкової служби
- Лідерство Валерія Залужного в соціологічних рейтингах «Соціополісу»
- Історичний вихід жіночої збірної України з тенісу до півфіналу Кубка Біллі Джин Кінг
- Перехід шкіл Черкас на новий формат навчання через повітряні тривоги
- Корупційні ризики та кадрові проблеми на будівництві об'єктів Полтавщини
- Історичне десантування наземних роботів-камікадзе на Лиманському напрямку
- Гуманітарна катастрофа в окупованих Олешках на Херсонщині
Державний саміт Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Вашингтоні
24 вересня 2026 року у Вашингтоні розпочався триденний державний саміт між президентом США Дональдом Трампом та лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Це перший візит китайського лідера до американської столиці за останні 11 років. Головними темами переговорів стали врегулювання війни в Ірані, розвиток штучного інтелекту, двостороння торгівля та питання Тайваню.
Зустріч розпочалася з урочистої церемонії на Південній галявині Білого дому за участю майже 500 військовослужбовців. Сі Цзіньпіна привітали військовим прольотом бомбардувальника B-2 Spirit та чотирьох винищувачів F-22 Raptor. Під час виступу Сі Цзіньпін закликав уникати «пастки Фукідіда» та наголосив, що підйом Китаю не загрожує США. Він також оголосив про відновлення «панда-дипломатії», пообіцявши відправити двох гігантських панд — Пін Пін («мир») та Фу Шуань («подвійне благословення») — до зоопарку в Атланті. Трамп відзначив «велику дружбу» з Сі Цзіньпіном і наголосив на важливості обговорення «суперінтелекту» (штучного інтелекту), зазначивши, що ШІ має залишатися під суворим людським контролем.
Акценти ЗМІ
Аналітики Robert Tait з The Guardian та Lingling Wei з WSJ зазначають, що саміт має більше видовищний, ніж практичний характер, хоча лідери намагаються продемонструвати стабільність на тлі глибоких суперечностей. Chidanand Rajghatta з Times of India підкреслює, що Сі Цзіньпін намагається перевірити Трампа концепцією «пастки Фукідіда», пропонуючи співіснування замість конфронтації. Водночас німецьке видання DIE ZEIT додає, що попри теплу риторику, американські критики залишаються скептичними через військову експансію Пекіна. Український ресурс Бабель наголошує на символічності повернення панд як інструменту китайської дипломатії. Claire Campbell з ABC Australia додає, що лідери ШІ-компаній також запрошені на державну вечерю.
Трагічний напад громадянина України на монастир у польському Ярославі
Уранці 24 вересня 2026 року в місті Ярослав Підкарпатського воєводства Польщі стався трагічний інцидент. 31-річний громадянин України здійснив збройний напад із ножем на людей на території Бенедиктинського абатства. Унаслідок нападу постраждали п'ятеро осіб, один священник загинув.
Напад стався близько 9:30. Зловмисник, який в'їхав до Польщі з Німеччини того ж дня, проник до кухонних приміщень монастиря, де схопив ніж. Спочатку він поранив людей на кухні, а потім перемістився до костелу, де мала розпочатися меса і тривала сповідь. Серед поранених — троє священнослужителів та двоє мирян. Один із поранених священників помер у лікарні, ще двоє постраждалих перебувають у критичному стані. Поліція оперативно затримала нападника на місці події. Посол України в Польщі Василь Боднар повідомив, що затриманий, ймовірно, страждає на психічне захворювання. Напередодні його не пропустили на польсько-українському кордоні через відсутність страхування, що могло спровокувати зрив.
Акценти ЗМІ
Польські медіа, зокрема Interia та RMF FM, детально описували хронологію трагедії, про що повідомляє BBC Україна. Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні, опублікованому на ресурсі РІСУ, назвав напад «жахливим злочином» та висловив глибокі співчуття родинам загиблого. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв, що вбивця буде покараний з усією суворістю закону. Міжнародне видання Al Jazeera зазначає, що подібні напади на релігійні об'єкти є надзвичайно рідкісними для Польщі, яка є однією з найвідданіших католицьких країн Європи. Телеграм-канали Суспільне та Київ 24 додають, що нападник наразі перебуває у психіатричній лікарні під наглядом лікарів.
Судове рішення щодо відновлення доступу журналістів до Білого дому
Федеральний суддя Тімоті Келлі тимчасово заблокував рішення адміністрації президента США Дональда Трампа про позбавлення акредитації журналістів телекомпаній CNN, MS NOW та видання Politico. Суд визнав дії Білого дому ймовірно неконституційними та зобов'язав негайно відновити доступ представникам медіа.
Конфлікт розпочався 18 вересня 2026 року, коли Трамп оголосив про заборону доступу для трьох ЗМІ, звинувативши їх у поширенні «фейкових новин». Адміністрація намагалася виправдати свої дії міркуваннями національної безпеки. Проте суддя Келлі зазначив, що Білий дім порушив конституційні права журналістів на належну правову процедуру (due process), оскільки їх позбавили карток без попередження та можливості висловити свою позицію. Попри судове рішення, вранці 24 вересня Секретна служба спочатку заблокувала вхід журналістам, що змусило медіакомпанії вимагати екстреного судового засідання. Зрештою, до 9:55 ранку пресперепустки були повернуті, і репортери змогли потрапити на територію.
Акценти ЗМІ
Grace Eliza Goodwin з BBC повідомляє, що інцидент викликав хвилю солідарності серед американських медіа: телемережі Fox News, NBC, CBS та ABC оголосили тимчасовий бойкот висвітленню подій у Білому домі. Chidanand Rajghatta з Times of India називає ситуацію «сюрреалістичною драмою», яка розгорталася на тлі візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна. Радіо Свобода наголошує, що Міністерство юстиції США безуспішно намагалося довести в суді, що доступ до Білого дому є привілеєм, а не конституційним правом. ABC Australia та Japan Today підтверджують, що попри початковий опір Секретної служби, Білий дім був змушений виконати рішення суду.
Диверсія та пожежа на польській станції Starlink, що забезпечує зв'язок для України
Пізно ввечері 23 вересня 2026 року в населеному пункті Воля-Кробовська, що за 50 кілометрів від Варшави, сталася пожежа на наземній станції супутникового зв’язку Starlink. Станція забезпечує інтернет-з’єднання для України, зокрема для потреб Збройних сил. Польська влада офіційно заявила, що інцидент є навмисним актом саботажу.
Унаслідок пожежі згорів розподільчий щит, підключений до антен. На місці події правоохоронці виявили пляшку із запалювальною сумішшю. Станція перебуває під управлінням компанії Exatel, яка запевнила, що інцидент не вплинув на безпеку мережі чи роботу сервісів. Розслідування розпочали військова контррозвідка та прокуратура, оскільки поруч розташований Військовий центр радіоелектронної розвідки Польщі. Віцепрем'єр-міністр та міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що атака була спрямована на зрив зв'язку для українських інституцій та армії. Заступник міністра оборони Цезарій Томчик підкреслив, що Росія дедалі частіше використовує прості методи підпалів та диверсій для дестабілізації Європи.
Акценти ЗМІ
Alys Davies та Paul Adams з BBC зазначають, що цей інцидент вписується у нову російську доктрину гібридної війни. Журналісти наголошують, що розвідка Данії також попередила про зростання ризиків російських диверсій проти країн НАТО найближчими місяцями. Радіо Свобода додає, що польські урядовці розглядають цей підпал як частину ширшої кампанії Кремля з організації соціальних заворушень у Європі. Житомир Таймс пов'язує цю подію із загальним посиленням системних ворожих атак на телекомунікаційну інфраструктуру України та її партнерів.
Угода Сергія Пашинського зі слідством у справі про нафтопродукти Курченка
Колишній народний депутат України Сергій Пашинський уклав угоду про визнання винуватості зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Справа стосується незаконного заволодіння арештованими нафтопродуктами младоолігарха Сергія Курченка у 2014 році. У межах угоди екснардеп зобов'язався сплатити понад 1,1 мільярда гривень на потреби Збройних сил України та до державного бюджету.
За даними слідства НАБУ та САП, корупційна схема завдала державі збитків на суму понад 817 мільйонів гривень. Пашинський повністю визнав свою провину та погодився надати викривальні свідчення проти інших фігурантів справи. Згідно із затвердженими умовами угоди, колишній посадовець має перерахувати:
- 600 млн грн до держбюджету як відшкодування збитків;
- 400 млн грн до благодійного фонду «Повернись живим»;
- 100 млн грн до фонду «Спільнота Стерненка» для закупівлі озброєння;
- 867 тисяч гривень штрафу.
У разі невиконання цих фінансових зобов'язань або порушення інших умов угоди, прокурори САП клопотатимуть про скасування вироку та розгляд справи в загальному порядку, що загрожує Пашинському реальним терміном ув’язнення.
Акценти ЗМІ
Мартиненко Ліля з видання Великий Київ нагадує, що підозру Пашинському та його бізнес-партнеру Сергію Тищенку було оголошено у лютому 2024 року. Тоді слідство встановило, що понад 97 тисяч тонн конфіскованого палива Курченка, яке мало піти на потреби армії, було продано через підконтрольне держпідприємство. Телеграм-канал Бабель зазначає, що ця угода є безпрецедентною за обсягом фінансових стягнень на користь обороноздатності країни. Київ 24 додає, що САП триматиме виконання умов під суворим контролем.
Тіньовий звіт громадських організацій щодо провалу євроінтеграційних реформ
Коаліція провідних українських громадських організацій (зокрема ЦПК, DEJURE, Автомайдан, «МЕЖА», ІМІ та інші) представила Європейській Комісії незалежний «Тіньовий звіт-2026». Документ містить критичну оцінку виконання Україною розділів 23 та 24 переговорної рамки щодо вступу до ЄС за період з жовтня 2025 по вересень 2026 року. Результати виявилися невтішними: Україна виконала лише 15% від запланованих на цей рік реформ у сфері верховенства права.
Народний депутат Ярослав Железняк оприлюднив деталі звіту, де головною причиною провалу реформ називається «слабка політична воля» керівництва держави. У звіті зазначається, що Верховна Рада фактично усунулася від реформаторського порядку денного, а президент не демонструє належної залученості до процесу. Уряд за звітний період не подав жодного системного законопроєкту в межах євроінтеграційних зобов'язань. Крім того, Железняк звертає увагу на загрозу закриття 27 топкорупційних справ та 86 кримінальних проваджень через нескасовані «правки Лозового». Ті 15% прогресу, які вдалося зафіксувати, були досягнуті переважно завдяки ухваленню закону про реформу БЕБ та альтернативним законопроєктам, поданим народними депутатами в обхід уряду.
Акценти ЗМІ
Ярослав Железняк іронізує над офіційним висвітленням ситуації в ефірі національного телемарафону, де стверджують, що «президент не побачив жодних проблем», а затримки з фінансуванням списують на «поганих європейців». Депутат наголошує, що така бездіяльність влади є прямою причиною того, чому Європейський Союз не поспішає виділяти Україні чергові фінансові транші.
Репутаційний скандал навколо захисту Ірини Мудрої адвокатом Масі Найємом
В українському громадянському суспільстві розгорівся гострий репутаційний скандал навколо відомого правозахисника та співзасновника адвокатського об'єднання «Міллер» Масі Найєма. Причиною обурення стала його участь у судовому захисті заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, яку звинувачують у спробі легалізації коштів для внесення застави за іншого фігуранта корупційної справи.
Громадський активіст Олег Симороз виступив із різкою критикою на адресу Масі Найєма, звинувативши його у лицемірстві та подвійних стандартах. За словами Симороза, Найєм роками позиціонував себе як безкомпромісний борець із корупцією та моральний авторитет, проте погодився захищати топчиновницю Офісу Президента за «жирний гонорар», імовірно отриманий із корупційних джерел. Сам Масі Найєм спробував виправдати свою позицію професійною етикою, заявивши, що «право на професійний захист не є винагородою за хорошу біографію». Проте критики називають це лицемірством, оскільки адвокати об'єднання «Міллер» під час судового засідання вдавалися до класичних затягувань процесу та зловживань правами, перетворюючи слухання на фарс.
Акценти ЗМІ
Олег Симороз у своїх публікаціях наголошує, що для лідерів громадянського суспільства інститут репутації має бути визначальним. Він порівнює захист Мудрої із захистом одіозних діячів на кшталт Януковича чи Медведчука, підкреслюючи, що свідоме відбілювання топкорупціонерів під час війни руйнує довіру до всього антикорупційного руху. Активіст закликає до повного перегляду ставлення до постаті Масі Найєма та його оточення, вимагаючи законодавчої заборони застав для осіб, підозрюваних у масштабному розкраданні державних коштів.
Законодавча суперечка навколо реформи Державної податкової служби
У Верховній Раді України розгорілася запекла боротьба навколо законопроєкту про реформування Державної податкової служби. Після реєстрації реформаторського законопроєкту №16079 група народних депутатів від провладної фракції та колишньої ОПЗЖ на чолі з Максимом Бужанським подала альтернативний проєкт №16079-1, який фактично нівелює вплив міжнародних експертів на вибір керівника відомства.
Оригінальний законопроєкт №16079, розроблений Ярослав Железняк та його колегами, передбачав прозорий конкурс на посаду голови податкової терміном на 5 років, обов'язковий аудит через один та три роки, а також створення конкурсної комісії з 6 членів (3 від міжнародних партнерів та 3 від Міністерства фінансів). Альтернативний проєкт №16079-1 копіює 99% тексту, але вносить принципову зміну до складу комісії: додається сьомий член — військовослужбовець із званням Героя України, який обирається жеребкуванням за процедурою Кабміну. При цьому рішення ухвалюються простою більшістю (4 голоси з 7), що дозволяє представникам Мінфіну та урядовому ставленику повністю контролювати призначення без урахування позиції міжнародних членів.
Акценти ЗМІ
Ярослав Железняк відверто висміює цю ініціативу, називаючи її «креативною спробою Банкової» зберегти ручний контроль над фіскальними органами. Він припускає, що подібну схему з додаванням «сьомого члена» влада планує просувати й в інших законопроєктах щодо ДБР та Держфінмоніторингу. Депутат також звертає увагу на абсурдність ситуації: попри бажання самостійно призначати керівництво, влада вже понад тиждень не може призначити навіть виконувача обов'язків голови податкової служби.
Лідерство Валерія Залужного в соціологічних рейтингах «Соціополісу»
Нове соціологічне дослідження, проведене компанією «Соціополіс» у період з 16 по 21 вересня 2026 року, зафіксувало впевнене лідерство колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та його гіпотетичної політичної сили в електоральних уподобаннях українців. Генерал продовжує збільшувати відрив від чинного президента Володимира Зеленського та інших потенційних кандидатів.
Згідно з результатами опитування, уявна «Партія Залужного» посідає перше місце в рейтингу на парламентських виборах, отримуючи 16% голосів серед тих громадян, які визначилися та мають намір прийти на дільниці. Вона випереджає потенційну партію Володимира Зеленського та «Європейську Солідарність» щонайменше на 2%. У президентському рейтингу Валерій Залужний впевнено перемагає всіх можливих конкурентів. Зокрема, у другому турі виборів його перевага над Володимиром Зеленським становить 24,4%, над Кирилом Будановим — 19,4%, а над Михайлом Федоровим — рекордні 30%.
Акценти ЗМІ
Чернівецьке видання Промінь (Чернівці), аналізуючи оприлюднені дані, зазначає, що високий рівень довіри до Валерія Залужного залишається стабільним протягом тривалого часу. Соціологи пов'язують такі показники з високим авторитетом генерала як військового лідера та суспільним запитом на нові обличчя в українській політиці. Водночас експерти наголошують, що ці рейтинги є гіпотетичними, оскільки офіційно про створення політичної партії Залужного наразі не оголошували.
Історичний вихід жіночої збірної України з тенісу до півфіналу Кубка Біллі Джин Кінг
Жіноча збірна України з тенісу здобула тріумфальну перемогу над командою Бельгії у чвертьфіналі фінальної частини Кубка Біллі Джин Кінг. Матчеве протистояння, яке проходило в китайському місті Шеньчжень на хардовому покритті, завершилося з рахунком 2:1 на користь українок, що дозволило їм вийти до півфіналу престижного турніру.
Протистояння виявилося надзвичайно напруженим. У першому одиночному поєдинку Ангеліна Калініна продемонструвала характер: поступившись у першому сеті на тайбрейку бельгійці Яні Отципці, вона впевнено перехопила ініціативу та виграла матч із рахунком 6:7, 6:1, 6:1. У другій одиночній зустрічі лідерка збірної Еліна Світоліна у запеклій боротьбі поступилася Грет Міннен — 7:6, 4:6, 4:6. Доля путівки до півфіналу вирішувалася у парній зустрічі. Український тандем у складі Ангеліни Калініної та Людмили Кіченок у двох сетах переграв бельгійську пару Магалі Кемпен / Лара Сальден із рахунком 6:3, 6:3. Капітаном української команди на турнірі виступає Ілля Марченко.
Акценти ЗМІ
Львівське інформаційне агентство Гал-інфо нагадує, що минулого року українська збірна також демонструвала високі результати у фінальній частині Кубка Біллі Джин Кінг, де дійшла до півфіналу, поступившись майбутнім чемпіонкам — збірній Італії. У півфіналі цьогорічного розіграшу українки зустрінуться з переможцем пари Китай — Італія, що дає шанс на реванш за минулорічну поразку.
Перехід шкіл Черкас на новий формат навчання через повітряні тривоги
З понеділка, 28 вересня 2026 року, заклади загальної середньої освіти міста Черкаси переходять на новий формат роботи. Кожна школа самостійно визначила підхід до організації навчального процесу, перевівши середні та старші класи на змішану або дистанційну форму навчання. Головна мета нововведення — скоротити час перебування дітей в укриттях та забезпечити безперервність освіти під час тривалих повітряних тривог.
Заступниця міського голови Черкас Анастасія Чубіна повідомила, що зміни не торкнуться учнів початкових класів — вони продовжуватимуть навчатися виключно в очному форматі. Для учнів 5–11 класів формат навчання залежатиме від рішення адміністрації конкретного закладу: деякі школи переводять на змішаний формат усі паралелі, інші — лише окремі класи. Посадовиця наголосила на важливому правилі: проведення занять під час оголошення повітряної тривоги жовтого рівня є суворо забороненим. Дистанційне навчання під час тривог можливе лише за умови, що і вчителі, і учні перебувають у безпечних місцях. Запроваджений формат діятиме щонайменше до початку осінніх канікул, після чого його можуть скоригувати відповідно до безпекової ситуації.
Акценти ЗМІ
Черкаські видання Прочерк (Черкаси) та Провсе активно висвітлюють реакцію громади на це рішення. Журналісти зазначають, що батьки загалом із розумінням ставляться до змін, оскільки тривале перебування дітей у тісних підвальних укриттях негативно впливає на їхнє здоров'я та психоемоційний стан. Водночас педагоги наголошують на складнощах технічної організації змішаного процесу в умовах постійної загрози ворожих ударів.
Корупційні ризики та кадрові проблеми на будівництві об'єктів Полтавщини
Засідання обласної робочої групи «Прозорість і підзвітність» під керівництвом заступниці начальника Полтавської ОВА Ірини Салогуб викрило серйозні кадрові та репутаційні ризики у підрядників, які виграли мільйонні тендери на реконструкцію соціальних об'єктів регіону. Під загрозою зриву опинилися ремонти Пирятинського ліцею та педіатричного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського.
Представниця юридичного департаменту ОВА Наталія Бридня оприлюднила результати перевірки масштабного контракту на суму понад 200 мільйонів гривень щодо реконструкції Пирятинського ліцею. Переможцем тендеру став консорціум «Енерго Груп Україна». Як з’ясувалося, у штаті консорціуму офіційно працевлаштовано лише дві особи. Основний обсяг робіт мало виконувати товариство «Тоталбуд», яке заявило 15 працівників, проте за офіційними звітами податкової за червень на підприємстві працює лише одна людина. Інший учасник консорціусу — кременчуцький завод «Котлогаз» — має понад 200 робітників, але спеціалізується на виробництві котлів, а не на будівельних роботах. Аналогічні проблеми виявили у підрядника ТОВ «Євротехнології», який реконструює обласну дитячу лікарню.
Акценти ЗМІ
Ян Пругло з видання Полтавщина зазначає, що виявлені факти викликали значне занепокоєння у правоохоронних органів та громадськості. Члени робочої групи «Прозорість і підзвітність» наголошують, що залучення фіктивних консорціумів без реального кадрового ресурсу створює загрозу розкрадання бюджетних коштів та зриву термінів будівництва критично важливих об'єктів інфраструктури. ОВА планує посилити контроль за виконанням цих контрактів.
Історичне десантування наземних роботів-камікадзе на Лиманському напрямку
Українські військові вперше в історії світових воєн провели унікальну операцію з повітряного десантування наземних роботизованих комплексів (НРК) типу «камікадзе». Історична подія відбулася на Лиманському напрямку в Донецькій області під час масштабної наступальної кампанії під кодовою назвою «Вівальді».
За інформацією командування Третього армійського корпусу, унікальну тактику глибокого ураження розробили оператори підрозділу ударних НРК NC13. Важкі бомбардувальники «Грифони» здійсили висадку наземних роботів-камікадзе на відстань понад 10 кілометрів углиб російського тилу — у місцях, де окупанти найменше очікували наземної атаки. Саму операцію назвали «Грифон» на честь кулеметника Григорія Бача (позивний Грифон), який зник безвісти під час запеклих боїв за Андріївку у 2023 році. Командир корпусу Андрій Білецький повідомив, що в межах операції «Вівальді» українські сили вже зачистили від загарбників близько 75 квадратних кілометрів території та деокупували село Середнє Лиманської громади.
Акценти ЗМІ
Богдан Комаровський з видання Вільне Радіо підкреслює, що використання повітряних дронів для доставки наземних роботів відкриває абсолютно нову сторінку в історії військового мистецтва. Ця технологія дозволяє ефективно знищувати живу силу та логістичні вузли ворога, мінімізуючи ризики для української піхоти. У військовому командуванні закликали аналітиків утримуватися від поширення неофіційних деталей операції «Вівальді», оскільки наступ на північному сході Донеччини триває.
Гуманітарна катастрофа в окупованих Олешках на Херсонщині
В тимчасово окупованому місті Олешки Херсонської області ситуація з продовольчим та медичним забезпеченням досягла критичної межі, перетворившись на повноцінну гуманітарну катастрофу. Через гостру нестачу продуктів харчування місцеві жителі змушені вживати в їжу городні бур'яни. Водночас російська окупаційна адміністрація ігнорує кризу, поширюючи пропагандистські заяви про масштабні плани забудови міста до 2046 року.
Місцева мешканка Галя (ім'я змінено з міркувань безпеки) розповіла журналістам, що харчується лише один раз на день, випікаючи простий хліб та вживаючи його з чаєм. У людей повністю закінчилися запаси літніх овочів, тому в локальних телеграм-чатах мешканці активно обговорюють рецепти приготування дикорослих бур'янів. На тлі голоду російський «Єдиний інститут просторового планування» цинічно оголосив про намір побудувати в Олешках понад 125 тисяч квадратних метрів нового житла та створити промислову зону й набережну. Український омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що Україна та РФ узгодили механізм евакуації близько 6 тисяч цивільних (зокрема дітей) з Олешок, проте російська сторона блокує початок процесу.
Акценти ЗМІ
Маргарита Рогова з видання Міст (Херсон) зазначає, що гуманітарна криза в Олешках триває ще з весни 2026 року. Навіть у Кремлі нещодавно були змушені визнати наявність серйозних проблем із постачанням їжі та медикаментів до міста. Кароліна Котляренко з видання Міст (Херсон) наголошує, що питання катастрофічного стану цивільного населення в окупації стане однією з ключових тем виступу української делегації на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорці.
Постійне посилання: https://uafor.blogspot.com/2026/09/24092026-ukraine-ai-revew.html?m=1
Дотримуйтесь етичних норм спілкування