Type Here to Get Search Results !

Судовий процес над українцем у Гамбурзі за підрив «Північних потоків»: Геополітичне зіткнення кримінальної юстиції ФРН, права на самозахист та енергетичних інтересів Європи / 14.10.2026

0

Ілюстрація до звіту


📋 Зміст

Коротке Резюме

Судовий процес, що офіційно стартував 14 жовтня 2026 року у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга (Hanseatisches Oberlandesgericht Hamburg), знаменує безпрецедентний прецедент у повоєнній історії міжнародного та європейського кримінального права. На лаві підсудних опинився 50-річний громадянин України, колишній військовослужбовець та офіцер Збройних сил України Сергій Кузнєцов (у матеріалах німецького слідства — Serhii K.), якого Федеральна прокуратура Німеччини звинувачує в координації групи підводних диверсантів, що 26 вересня 2022 року знищили три з чотирьох гілок газопровідної системи «Північний потік-1» та «Північний потік-2» у Балтійському морі.

Цей процес оголив глибокий конфлікт між трьома фундаментальними правовими та геополітичними вимірами:

1. Національне кримінальне право ФРН, яке розглядає руйнування магістральних газогонів як антиконституційну диверсію, пошкодження суспільно важливої інфраструктури та умисний вибух (параграфи 88, 308, 316b Кримінального кодексу ФРН — StGB), а також висуває обвинувачення у скоєнні воєнного злочину проти цивільних об'єктів (параграф 11 Міжнародного кримінального кодексу Німеччини — VStGB).

2. Міжнародне гуманітарне право (МГП) та право на індивідуальний і колективний самозахист згідно зі статтею 51 Статуту ООН. Захист наполягає, що трубопроводи були законною воєнною ціллю (military objective), оскільки слугували ключовим фінансовим інструментом підживлення агресивної війни РФ проти України, а підсудні мають користуватися функціональним імунітетом комбатантів (combatant privilege / functional immunity).

3. Внутрішньополітична боротьба в Німеччині на тлі енергетичної кризи, де ультраправі («Альтернатива для Німеччини» — AfD) та лівопопулісти («Союз Сари Вагенкнехт» — BSW) вимагають повного припинення фінансової та військової допомоги Україні, тоді як уряд канцлера Фрідріха Мерца змушений балансувати між принципом верховенства права та стратегічною необхідністю збереження антиросійської коаліції.

Дата 14 жовтня 2026 року стала переломною точкою, коли в судовій залі Гамбурга німецьке обвинувачення вперше офіційно виголосило твердження про те, що диверсійна операція координувалася «державними структурами України», водночас захист заявив офіційне клопотання про повне закриття провадження через відсутність юрисдикції ФРН над актами міжнародного збройного конфлікту.

Хронологічна вісь та ескалація справи «Північних потоків» 26.09.2022 Підрив 3 ниток Літо 2024 Ордер на В. Журавльова Серп-Лист 2025 Арешт С. Кузнєцова 02.07.2026 Обвинувачення (VStGB) 14.10.2026 Старт суду в Гамбурзі Судовий процес у Вищому земельному суді Гамбурга (16 засідань до кінця року)

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ТА ОЦІНКА ЗАГРОЗ

Аналіз причин та фактів

1. Офіційні підстави розслідування та кваліфікація обвинувачення ФРН

Розслідування вибухів 26 вересня 2022 року на глибині близько 80 метрів поблизу данського острова Борнгольм перебуває у підвідомчості Генерального федерального прокурора Німеччини (Generalbundesanwalt beim Bundesgerichtshof) з жовтня 2022 року. У той час як органи Швеції та Данії закрили власні кримінальні провадження у лютому 2024 року через брак національної юрисдикції для притягнення конкретних винних осіб, слідчі органи Німеччини (Федеральне відомство кримінальної поліції — BKA та Федеральна поліція) розвинули безпрецедентну активність.

Обвинувальний акт проти Сергія Кузнєцова містить чотири основні склади правопорушень:

  • Спричинення вибуху за допомогою вибухових речовин (§ 308 Abs. 1 StGB);
  • Антиконституційна диверсія (§ 88 Abs. 1 StGB);
  • Порушення функціонування суспільно важливих підприємств / об'єктів критичної інфраструктури (§ 316b Abs. 1 Nr. 2, Abs. 3 StGB);
  • Воєнний злочин у вигляді нападу на цивільні об'єкти (§ 11 Abs. 1 Satz 1 Nr. 2 VStGB — Міжнародний кримінальний кодекс ФРН).

Слідство спирається на детально задокументований маршрут вітрильної яхти Andromeda (тип Bavaria C50), яку було орендовано в німецькому порту Росток компанією-прокладкою, зареєстрованою у Варшаві. За версією слідства, екіпаж із шести-семи осіб складався з військових водолазів, штурмана, лікаря та командира групи. На борту судна виявлено сліди вибухової речовини октоген (HMX), що застосовується під водою військовими спецпідрозділами.

Влітку 2024 року Німеччина видала європейські ордери на арешт низки українських громадян, включаючи інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова (Volodymyr Z.), якому польська судова влада відмовила у видачі та дозволила повернутися в Україну (згодом затриманий у Хорватії в серпні 2026 року), та Сергія Кузнєцова. Кузнєцов був затриманий карабінерами в Італії у серпні 2025 року під час родинного відпочинку. Після тривалих слухань у Болоньї та Касаційному суді Італії, його було екстрадовано до Німеччини в листопаді 2025 року.

2. Правова колізія: Національні інтереси ФРН проти Права України на самозахист (Art. 51 UN Charter)

Центральна суперечність справи полягає у визначенні статусу «Північних потоків» за нормами міжнародного публічного та міжнародного гуманітарного права:

Правова дилема: Кваліфікація статусу газопроводів Позиція юстиції ФРН (BGH) • Цивільний комерційний об'єкт Належить приватним компаніям (Gazprom 51%, Wintershall, E.ON) • Відхилення доктрини доходів Гіпотетичний фінансовий прибуток не робить об'єкт воєнною ціллю • Порушення § 316b, § 88 StGB Удар по критичній системі та воєнний злочин за § 11 VStGB Позиція захисту та МГП • Легітимна воєнна ціль Ст. 52(2) Додаткового протоколу I: руйнація позбавляє ворога переваги • Ст. 51 Статуту ООН (Самозахист) Право зупиняти ресурси агресора, засудженого ГА ООН (ES-11/1) • Імунітет комбатанта Функціональний імунітет офіцера під час виконання бойового наказу
  • Критерії статті 52(2) Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1949 року: Військовими об'єктами визнаються ті об'єкти, які «за своїм характером, розташуванням, призначенням або використанням роблять ефективний внесок у військові дії і чиє повне або часткове руйнування... забезпечує явну військову перевагу».
  • Доктрина «War-Sustaining Capability» (здатність підтримувати війну): За військовою доктриною США (US DoD Law of War Manual, розділ 5.6.6.2), об'єкти, що приносять державі-агресору прямі фінансові надходження для фінансування бойових дій (нафтопереробні заводи, сховища, експортні ексклюзивні трубопроводи під контролем державних монополій типу ВАТ «Газпром»), можуть розглядатися як законні воєнні цілі подвійного призначення (dual-use).
  • Позиція Федерального верховного суду ФРН (ухвала у справі про екстрадицію від грудня 2025 р.): Суд відкинув аргумент захисту про автоматичне перетворення газопроводу на воєнну ціль через фінансовий прибуток Кремля, зазначивши, що європейське тлумачення МГП вимагає безпосереднього матеріально-технічного внеску в операції ворога, а не загальноекономічного доходу до державного бюджету. Окрім того, на момент вибуху прокачування газу «Північним потоком-1» було вже призупинене Росією, а «Північний потік-2» не був сертифікований урядом ФРН.

3. Чи зобов'язує німецьке законодавство визнавати міжнародні норми?

Згідно зі статтею 25 Основного закону ФРН (Grundgesetz), загальні норми міжнародного публічного права є невіддільною складовою федерального права, мають пріоритет над звичайними законами та безпосередньо породжують права й обов'язки для мешканців федеральної території. Це означає:

1. Якщо суд у Гамбурзі встановить, що дії Кузнєцова підпадають під правомірне ведення бойових дій під час міжнародного збройного конфлікту та охоплюються привілеєм комбатанта (combatant privilege, ст. 43-44 Додаткового протоколу I), він не може бути засуджений за внутрішнім кримінальним правом Німеччини за знищення майна чи вибух.

2. Проте, якщо суд кваліфікує операцію як здійснену цивільними особами, або якщо комбатанти маскувалися під цивільних туристів (що порушує принцип розрізнення та може трактуватися як віроломство — perfidy), обвинувачення у цивільній диверсії та воєнному злочині за § 11 VStGB отримує законну силу.

4. Історичні прецеденти після Другої світової війни

Спроби руйнування енергетичних та транспортних артерій супротивника з метою підриву його здатності вести агресивну війну мають чіткі історичні паралелі:

  • «Танкерна війна» (1984–1988) під час Ірано-іракського конфлікту: Обидві сторони систематично завдавали ударів по нафтоналивних терміналах (острів Харк), нафтопроводах та комерційних танкерах третіх країн, що транспортували нафту для фінансування військових витрат. У справі Oil Platforms (Iran v. United States, 2003) Міжнародний суд ООН детально аналізував пропорційність ударів по морських платформах, визнавши, що нафтові об'єкти можуть мати комбінований статус.
  • Операція «Буря в пустелі» (1991): Коаліція на чолі з США завдавала цілеспрямованих ударів по нафтопереробній та насосній інфраструктурі Кувейту та Іраку, яку режим Саддама Хусейна використовував як для паливного забезпечення армії, так і для екологічного шантажу шляхом зливу нафти в Перську затоку.
  • Операція НАТО «Союзна сила» (1999) проти Союзної Республіки Югославія: Авіація союзників знищила ключові нафтопереробні заводи в Панчево та Нові-Саді, а також енергомережі, обґрунтовуючи це тим, що національна енергосистема забезпечувала функціонування командних пунктів та бронетехніки сербських сил, попри значні збитки для цивільного сектору.

Військовий баланс та стратегічні спроможності

Хоча між Німеччиною та Україною немає відкритого збройного протистояння, інцидент розгортається в межах гібридної війни в Балтійському морі та на тлі системної воєнної залежності Києва від Берліна:

Суб'єкт / Сила Військова присутність та роль у районі Балтики Залежність / Політико-військовий фактор
Військово-морські сили ФРН (Deutsche Marine) Патрулювання Балтійського моря, фрегати класу F125, підводні човни типу 212A, координаційний центр морських операцій НАТО в Ростоку (CTF Baltic). Німеччина є головним контрибутором протиповітряної оборони України (передано 5 батарей Patriot, понад 50 систем Gepard, комплекси IRIS-T SLM).
Сили спеціальних операцій України (ССО) Відсутність відкритої військової присутності в Балтиці. За твердженням BKA, використання підводного спорядження замкнутого типу (ребризерів) для глибоководних занурень цивільними чартерними суднами. Повна залежність від західної військової допомоги. Будь-який офіційно визнаний удар по інфраструктурі союзника загрожує блокуванням пакетів озброєнь.
Балтійський флот РФ (ВМФ РФ) Базування в Балтійську та Кронштадті. Розвідувальні гідрографічні судна проєкту 864 («Меридиан»), судна спецпризначення ГУДІ (ГУГИ) РФ («Янтарь»), здатні діяти на підводних комунікаціях. Регулярні провокації, картографування кабелів зв'язку та газопроводів країн НАТО (Balticconnector у 2023 р.). Росія використовує справу в Гамбурзі для розколу всередині НАТО.

Ефективність міждержавних угод та наслідки

Знищення магістралі фактично завершило епоху німецько-російської енергетичної конвергенції («Wandel durch Handel» — зміна через торгівлю), започаткованої за часів Віллі Брандта та Герхарда Шредера:

1. Денонсація статусу «Північних потоків»: 18 липня 2025 року Європейська комісія ухвалила пакет санкцій, що юридично заборонив пряме та непряме використання будь-яких гілок «Північного потоку».

2. Рішення Високого суду Лондона (липень 2026 р.): Швейцарський консорціум Nord Stream AG подав позов про стягнення 579 млн євро зі страхових гігантів Lloyd's та Arch Insurance. Суд повністю відхилив позов, постановивши, що підрив підпадає під застереження про форс-мажор війни (war exclusion clause), оскільки підрив був нерозривно пов'язаний із російсько-українською війною.

3. Енергетична перебудова Німеччини: ФРН витратила понад 300 млрд євро на компенсацію тарифів, швидке будівництво СПГ-терміналів (Wilhelmshaven, Lubmin, Brunsbüttel) та закупівлю скрапленого газу зі США, Катару та Норвегії за цінами, що перевищували попередні трубопровідні контракти.

Контрзаходи сторін

Трикутник взаємних контрзаходів та тиску Німеччина (ФРН) • Видача ордерів EAW • Кримінальний суд • Вимоги компенсації • Парламентський тиск (AfD, BSW) • Збереження коаліції і допомоги Україні Україна / Захист • Офіційне заперечення • Захист суверенітету • Позов на імунітет комбатанта (ст. 43 GP) • Апеляція до ст. 51 ООН • Дипломатичне дистанціювання Росія (Кремль) • Звинувачення НАТО/США • Ініціативи в РБ ООН • Гібридний шантаж • Підтримка AfD/BSW через пропаганду • Диверсії на кабелях та газогонах ЄС
  • Контрзаходи Німеччини:

1. Юридичні: послідовне виконання європейських процедур видачі через Інтерпол та Європол;

2. Фінансово-політичні: попри шалений тиск опозиції, уряд Фрідріха Мерца у жовтні 2026 року ухвалив виділення чергового траншу допомоги Україні обсягом 1 млрд євро на озброєння та 350 млн євро на енергетичне відновлення, розділяючи питання судової відповідальності індивідів та стратегічної підтримки держави.

  • Контрзаходи України та захисту:

1. Захист Кузнєцова (адвокати Нікола Канестріні та німецькі представники) заявив про відвід складу суду та подав клопотання про припинення переслідування через відсутність у ФРН кримінальної юрисдикції над військовими діями за межами її території;

2. Підсудний відмовився давати свідчення проти військового чи політичного керівництва України, оголошував голодування в італійській тюрмі та послідовно стверджує, що в день вибуху перебував на території України.

  • Дії Росії як третьої сторони:

Кремль веде скоординовану медійну кампанію через канали впливу у ФРН, просуваючи тезу про «державний тероризм України, підтримуваний англосаксами», вимагаючи від Берліна не лише припинення допомоги Україні, але й виплати багатомільярдних репарацій «Газпрому» та відновлення єдиної вцілілої нитки «Північного потоку-2» (Нитка B).

Графічні матеріали Розділу 1

Опис рисунка Джерело / Посилання
Схема пошкоджень ниток газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2» у Балтійському морі біля о. Борнгольм (Данія/Швеція) CSIS Analysis
Карта маршруту вітрильної яхти Andromeda з порту Росток до зони підриву та зупинок у Польщі й Данії Wikipedia Nord Stream Sabotage
Фотографія Сергія Кузнєцова під конвоєм поліції під час засідання суду щодо екстрадиції в Болоньї, Італія Militarnyi / Getty Images
Інфографіка військової присутності та підводного моніторингу ВМС ФРН та НАТО в Балтійському морі The Guardian World News

РОЗДІЛ 2. ПУБЛІЧНІ ЗАЯВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Заява 1. Федеральна прокуратура Німеччини (Generalbundesanwalt)

02-07-2026

Al Jazeera | Babel.ua

Речник Федеральної прокуратури Німеччини в Карлсруе під час офіційного оголошення обвинувального акта проти громадянина України Сергія Кузнєцова.

«Існують достатні фактичні підстави вважати, що акти саботажу були здійснені за дорученням та під керівництвом державних органів України. Обвинувачений, діючи як офіцер української армії, спільно з іншими військовими розробив та скоординував операцію з підриву газопроводів у Балтійському морі, що кваліфікується як спричинення вибуху, антиконституційна диверсія та напад на цивільні об'єкти відповідно до Міжнародного кримінального кодексу ФРН».

Офіційний логотип Генеральної федеральної прокуратури ФРН на тлі будівлі суду в Карлсруе.

Прокуратура перевела справу з категорії «дії невідомих осіб або приватних підводників» у площину скоординованої державної операції під час міжнародного конфлікту. Це створює правову дилему для самого німецького слідства: визнаючи обвинуваченого «офіцером на службі держави під час війни», звинувачення автоматично відкриває простір для захисту щодо застосування Женевських конвенцій про імунітет комбатанта. Інформація достовірна, підтверджена офіційним комюніке прокуратури.

Заява 2. Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц (CDU)

14-10-2026

Financial Times | The Guardian

Федеральний канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час виступу на спільній урядовій пресконференції в Берліні у день відкриття суду в Гамбурзі.

«Німеччина є правовою державою, де правосуддя діє абсолютно незалежно від політичної кон'юнктури чи дипломатичних симпатій. Підрив критичної інфраструктури, що живила нашу промисловість, є тяжким злочином, який має бути розслідуваний до кінця, хто б за ним не стояв. Водночас я чітко заявляю: цей судовий процес над окремими особами жодним чином не змінить непохитної позиції уряду ФРН щодо підтримки України в її екзистенційній боротьбі проти неспровокованої російської агресії».

Канцлер Фрідріх Мерц за трибуною Бундестагу на тлі прапорів ФРН та Європейського Союзу.

Заява відображає стратегію подвійного треку канцлера Мерца: повна повага до судової системи задля стримування атак опозиції всередині країни та водночас запевнення міжнародних партнерів і Києва, що військова та фінансова допомога (включаючи схвалений інфраструктурний пакет на 500 млрд євро та транш для ЗСУ) не будуть заблоковані. Достовірність висока, позиція повністю узгоджується з консервативною доктриною блоку CDU/CSU.

Заява 3. Тіно Хрупалла та Аліса Вайдель («Альтернатива для Німеччини» — AfD)

14-10-2026

Reuters | Instagram OLG Hamburg Coverage

Співголови партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) Тіно Хрупалла та Аліса Вайдель у спільній заяві для преси перед початком засідання в Гамбурзі.

«Судовий процес у Гамбурзі відкриває гірку правду: держава, якій уряд передав десятки мільярдів євро з кишень наших платників податків, скоїла акт відкритої війни та тероризму проти економіки Німеччини. Ми вимагаємо від канцлера негайно припинити всі виплати та військові поставки Києву, розірвати дипломатичні угоди та подати позов на стягнення повної компенсації багатомільярдних збитків, а також негайно розпочати ремонт і повторний запуск єдиної збереженої нитки "Північного потоку-2"».

Лідери AfD на тлі банерів з вимогою розслідування підриву газогонів та повернення дешевого газу.

AfD використовує судовий процес як максимальний важіль популістського тиску, спекулюючи на промисловому спаді Німеччини та високих цінах на енергоносії (ціна імпорту газу зросла після переходу на СПГ з ціною понад $40 за МВт·год у пікові періоди). Позиція ідеологічно заангажована та прямо транслює наративи Кремля, проте має відчутну електоральну вагу в східних землях (де на виборах 2026 року в Мекленбурзі-Передній Померанії AfD набрала 38%).

Заява 4. Сара Вагенкнехт (Лідерка «Bündnis Sahra Wagenknecht» — BSW)

14-10-2026

ZDFheute | Instagram OLG Hamburg BSW Rally

Сара Вагенкнехт під час мітингу BSW біля будівлі Вищого земельного суду Гамбурга (Sievekingplatz 2), організованого о 08:30 у день початку слухань.

«Ми присутні тут, перед судом, аби запитати: чому уряд роками покривав очевидні факти? Якщо українські спецслужби за координації іноземних кураторів підірвали джерело нашого енергетичного добробуту, це державний тероризм. Ми вимагаємо негайного створення слідчого комітету в Бундестазі. Німецький народ не повинен розплачуватися деіндустріалізацією та сотнями мільярдів боргу за геополітичні ігри України та США».

Мітинг прихильників партії BSW перед будівлею суду в Гамбурзі з плакатами проти мілітаризації та за розслідування справи «Північних потоків».

BSW намагається монополізувати антивоєнну риторику, поєднуючи критику Берліна з антиамериканізмом. Вагенкнехт навмисно ігнорує факт того, що ще за місяць до підриву (у серпні 2022 р.) Росія в односторонньому порядку повністю зупинила подачу газу через «Північний потік-1», використовуючи енергоресурс як зброю шантажу. Заява достовірно виголошена на мітингу 14 жовтня 2026 року.

Заява 5. Адвокат Нікола Канестріні (Захисник Сергія Кузнєцова)

14-10-2026

The Moscow Times / Hamburg Court Coverage | Courthouse News

Провідний міжнародний адвокат підозрюваного Сергія Кузнєцова після закінчення першого дня засідання у Вищому земельному суді Гамбурга.

«Обвинувачення прокуратури ФРН базується на штучній конструкції. По-перше, мій підзахисний послідовно заперечує участь у вибухах і має неспростовне алібі перебування в Україні. По-друге, навіть за гіпотезою обвинувачення, якщо українські військовослужбовці атакували трубопровід, який приносив сотні мільйонів євро агресору для ведення протиправної війни, ця дія підпадає під законне ведення війни згідно зі статтею 51 Статуту ООН. Газопровід ворожої держави не може мати більшого захисту, ніж життя українських громадян. Ми подали клопотання про повне відхилення обвинувачень через функціональний імунітет комбатанта та відсутність юрисдикції суду ФРН».

Адвокат Нікола Канестріні поруч із залою судових засідань розмовляє з представниками міжнародних ЗМІ.

Захист побудував багаторівневу лінію оборони:

1. Фактичне заперечення участі (презумпція невинуватості);

2. Міжнародно-правовий імунітет військовослужбовця (functional immunity / combatant privilege);

3. Кваліфікація «Північного потоку» як військово-економічної цілі агресора (war-sustaining facility). Позиція юридично вивірена для подальшої апеляції до Федерального конституційного суду ФРН (Bundesverfassungsgericht) та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Заява 6. Президент України Володимир Зеленський

12-10-2026 (оновлення попередньої позиції)

The Guardian World Live | Ukrinform

Президент України під час спілкування з журналістами напередодні відкриття суду в Німеччині та на тлі масованих російських ударів по українських енергооб'єктах.

«Україна не причетна до підривів "Північних потоків". Я як президент ніколи не віддавав таких наказів, і жодна офіційна українська структура не здійснювала подібних диверсій. Наша увага зосереджена на захисті власних міст, нашої власної енергетичної інфраструктури, яку Росія щодня намагається зрівняти з землею, порушуючи будь-які домовленості. Спроби перекласти відповідальність чи втягнути нас у судові баталії всередині країн-партнерів лише підігрують прагненню Москви зруйнувати європейську єдність».

Президент України Володимир Зеленський під час брифінгу в Офісі Президента України.

Офіційний Київ зберігає жорстку лінію дистанціювання. Визнання причетності спецслужб або ЗСУ до операції завдало б непоправного удару по стратегічному альянсу з Берліном, створило б підстави для судових регресних позовів європейських страховиків та акціонерів на суму понад 1,2 млрд євро та розкололо б консенсус у ЄС. Стратегічне мовчання чи заперечення диктуються життєвою необхідністю збереження каналів військового постачання.

Аналітичний висновок та прогноз розвитку ситуації

Подія, що зафіксована 14 жовтня 2026 року — завершення першого процесуального дня в Гамбурзі, на якому захист Сергія Кузнєцова зажадав закриття справи через імунітет комбатанта та відсутність воєнного злочину, — запустила довготривалий юридичний і дипломатичний марафон. За розкладом суду, до 17 грудня 2026 року призначено 16 основних засідань, які продовжаться у 2027 році.

Ключові фактори та прогнози (за умови якщо...):

1. За умови, якщо суд визнає Кузнєцова діючим комбатантом під час виконання державного наказу: Це створить прецедент застосування статті 51 Статуту ООН до транснаціональних енергетичних об'єктів. Німеччина буде змушена закрити кримінальне провадження за внутрішніми статтями про диверсію, залишивши розгляд лише питання щодо того, чи був газопровід захищеним цивільним об'єктом за МГП.

2. За умови, якщо суд у Гамбурзі винесе обвинувальний вирок (до 15 років ув'язнення): Це спричинить серйозне охолодження відносин між Берліном та Києвом на дипломатичному рівні, посилить тиск опозиційних сил (AfD та BSW) на уряд Фрідріха Мерца з вимогою ревізії бюджетних асигнувань на користь України.

3. Економічний підсумок: Повернення до проєкту «Північний потік» є неможливим за будь-якого результату судового процесу. Три гілки залишаються затопленими агресивною морською водою та зазнали незворотної корозії, а єдина вціліла труба юридично заблокована санкціями Євросоюзу та повною перебудовою енергетичної інфраструктури ФРН на імпорт скрапленого газу зі США та країн Близького Сходу вартістю сотні мільярдів євро.

Дописати коментар

0 Коментарі